заплітати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заплітатися — а/юся, а/єшся, недок., заплести/ся, ету/ся, ете/шся, док. 1) Заплітати собі волосся. 2) Переплітаючись, з єднуватися (про щось витке, гнучке); завиватися. 3) Вкриватися густим переплетенням чого небудь; обвиватися. 4) розм. Важко, невпевнено… … Український тлумачний словник
заплітання — я, с. Дія за знач. заплітати … Український тлумачний словник
переплітати — а/ю, а/єш, недок., переплести/, ту/, те/ш, док., перех. 1) З єднувати або скріплювати що небудь між собою плетінням; сплітати. || Зчіплювати пальці рук, руки і т. ін. || Обвивати чим небудь гнучким або витким; оплітати. || перен. Змішувати… … Український тлумачний словник
уплітати — 1) = вплітати, уплести, вплести (плетучи, укладати), заплітати, заплести, у[в]в язувати, у[в]в язати 2) = вплітати див. устромляти 2) … Словник синонімів української мови
перецвітати — а/ю, а/єш, недок., перецвісти/, цвіту/, цвіте/ш, док. 1) неперех. Закінчувати цвітіння. 2) неперех., перен. Втрачати молодість, свіжість; марніти, старіти. 3) перех. Цвісти дуже довго, довше, ніж щось інше. 4) тільки док., неперех. Те саме, що… … Український тлумачний словник
обвити — обвивати (про рослини, коріння тощо повившись навколо чого н., по чому н., покрити собою якийсь предмет, поверхню), о(б)плести, о(б)плітати, переплести, переплітати, оповити, оповивати; заплести, заплітати, повити, повивати, у[в]вити, у[в]вивати … Словник синонімів української мови
плести — I (перевиваючи, скручуючи, зсукуючи пасма, волокна тощо, з єднувати в одне ціле), сплітати, сплести, звивати, звити, вити; заплітати, заплести (косу) II ▶ див. верзти, вигадувати, писати 2) … Словник синонімів української мови
заплести — див. заплітати … Український тлумачний словник